підбрукувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | підбрукува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | підбруку́ймо | |
2 особа | підбруку́й | підбруку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | підбруку́ю | підбруку́ємо, підбруку́єм |
2 особа | підбруку́єш | підбруку́єте |
3 особа | підбруку́є | підбруку́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | підбрукува́в | підбрукува́ли |
жін.р. | підбрукува́ла | |
сер.р. | підбрукува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
підбруко́ваний | ||
Безособова форма | ||
підбруко́вано | ||
Дієприслівник | ||
підбрукува́вши |