підбрукувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підбрукува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підбруку́ймо
2 особа підбруку́й підбруку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підбруку́ю підбруку́ємо, підбруку́єм
2 особа підбруку́єш підбруку́єте
3 особа підбруку́є підбруку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підбрукува́в підбрукува́ли
жін.р. підбрукува́ла
сер.р. підбрукува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підбруко́ваний
Безособова форма
підбруко́вано
Дієприслівник
підбрукува́вши