пряжа 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт у Росії)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Пря́жа  
родовий Пря́жі  
давальний Пря́жі  
знахідний Пря́жу  
орудний Пря́жею  
місцевий на/у Пря́жі  
кличний Пря́же*  
відмінок однина множина
називний пря́жа  
родовий пря́жі  
давальний пря́жі  
знахідний пря́жу  
орудний пря́жею  
місцевий на/у пря́жі  
кличний пря́же*  

Словник синонімів

ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКАдіал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає [Анна] пряжу на мотовило і числить нитки (І. Франко); [Принцеса:] У мене там, у замковій світлиці, мережанок багато срібно-злотих і прядива й серпанків - хоч на вибір, хоч з голови мальованку майстерну вам вишию на цеховий значок (Леся Українка); Випаде починок з рук Мотрі, глухо вдариться об піл і розбуркає тишу сумну (Панас Мирний); Короткі сердаки, вишивані червоною і синьою волічкою сорочки, крисані чорні і ходаки, - от і цілий їх костюм (І. Франко); Килим був вишитий гарусом та шовком (І. Нечуй-Левицький); Поклав [Антосьо] на столі капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті (А. Свидницький).
-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Пря́жа  
родовий Пря́жі  
давальний Пря́жі  
знахідний Пря́жу  
орудний Пря́жею  
місцевий на/у Пря́жі  
кличний Пря́же*  
відмінок однина множина
називний пря́жа  
родовий пря́жі  
давальний пря́жі  
знахідний пря́жу  
орудний пря́жею  
місцевий на/у пря́жі  
кличний пря́же*  

Словник синонімів

ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКАдіал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає [Анна] пряжу на мотовило і числить нитки (І. Франко); [Принцеса:] У мене там, у замковій світлиці, мережанок багато срібно-злотих і прядива й серпанків - хоч на вибір, хоч з голови мальованку майстерну вам вишию на цеховий значок (Леся Українка); Випаде починок з рук Мотрі, глухо вдариться об піл і розбуркає тишу сумну (Панас Мирний); Короткі сердаки, вишивані червоною і синьою волічкою сорочки, крисані чорні і ходаки, - от і цілий їх костюм (І. Франко); Килим був вишитий гарусом та шовком (І. Нечуй-Левицький); Поклав [Антосьо] на столі капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті (А. Свидницький).