простимулювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | простимулюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | простимулю́ймо | |
| 2 особа | простимулю́й | простимулю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | простимулю́ю | простимулю́ємо, простимулю́єм |
| 2 особа | простимулю́єш | простимулю́єте |
| 3 особа | простимулю́є | простимулю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | простимулюва́в | простимулюва́ли |
| жін.р. | простимулюва́ла | |
| сер.р. | простимулюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| простимульо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| простимульо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| простимулюва́вши | ||