пропрасуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив пропрасува́тися, пропрасува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа пропрасу́ється пропрасу́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. пропрасува́вся, пропрасува́всь пропрасува́лися, пропрасува́лись
жін.р. пропрасува́лася, пропрасува́лась
сер.р. пропрасува́лося, пропрасува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пропрасува́вшись