-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив пропла́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пропла́чмо
2 особа пропла́ч пропла́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пропла́чу пропла́чемо, пропла́чем
2 особа пропла́чеш пропла́чете
3 особа пропла́че пропла́чуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. пропла́кав пропла́кали
жін.р. пропла́кала
сер.р. пропла́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пропла́кавши

Словник фразеологізмів

ви́плакати (спла́кати) / випла́кувати (спла́кувати) о́чі. Довго і часто плакати. Буду сина ждати. Та й чи ждати, чи не ждати? Ждала дні і ночі; Не доїла, не доспала, Виплакала очі! (Я. Щоголів); — Бачитимеш Григора Любистка у царській церкві, передай, що його Марусина виплакала очі, виглядаючи на шляхах...— казала дебела тітка Явтушиха (М. Лазорський); Розійшлися їхні долі, за них [дітей] батьки в костьолі Сплакують старенькі вічі (Д. Павличко); // Плачучи, зіпсувати собі очі, зір. Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі (Пісні та романси..); Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу (П. Чубинський). пропла́кати о́чі. Висохну од жалю і проплачу очі, Тебе не забуду ані вдень ні вночі (Укр.. пісні).