прогартований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний прогарто́ваний прогарто́вана прогарто́ване прогарто́вані
родовий прогарто́ваного прогарто́ваної прогарто́ваного прогарто́ваних
давальний прогарто́ваному прогарто́ваній прогарто́ваному прогарто́ваним
знахідний прогарто́ваний, прогарто́ваного прогарто́вану прогарто́ване прогарто́вані, прогарто́ваних
орудний прогарто́ваним прогарто́ваною прогарто́ваним прогарто́ваними
місцевий на/у прогарто́ваному, прогарто́ванім на/у прогарто́ваній на/у прогарто́ваному, прогарто́ванім на/у прогарто́ваних