провакувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив провакува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   проваку́ймо
2 особа проваку́й проваку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа провакува́тиму провакува́тимемо, провакува́тимем
2 особа провакува́тимеш провакува́тимете
3 особа провакува́тиме провакува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа проваку́ю проваку́ємо, проваку́єм
2 особа проваку́єш проваку́єте
3 особа проваку́є проваку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
проваку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. провакува́в провакува́ли
жін. р. провакува́ла
сер. р. провакува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
провакува́вши