-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив притакну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   притакні́мо, притакні́м
2 особа притакни́ притакні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа притакну́ притакнемо́, притакне́м
2 особа притакне́ш притакнете́
3 особа притакне́ притакну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. притакну́в притакну́ли
жін.р. притакну́ла
сер.р. притакну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
притакну́вши

Словник синонімів

ПОГО́ДЖУВАТИСЯз ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИкому,ПРИТА́КУВАТИкому,ПІДТА́КУВАТИкому,ПОТАКА́ТИ[ПОТА́КУВАТИ]кому, розм.,ПІДДА́КУВАТИкому, розм.,ДА́КАТИбез додатка,розм.,ПІДСПІ́ВУВАТИкому, розм.,ПРИСТАВА́ТИдо кого, на що, розм. - Док.: пого́дитися, зго́дитися, прита́кнути, підта́кнути, потакну́ти, підда́кнути, да́кнути, підспіва́ти, приста́ти. Здавалося, вірили [селяни] в усе, що він говорив, і погоджувались, і підтакували (А. Головко); На ті ж гадки, що виражені в Вашому листі, я трохи годжуся, трохи ні (Леся Українка); Кивав [завгосп] головою, згоджувався, притакував Кадукові, готовий був усе зробити, аби тільки інженер не глузував з його черева... (Д. Бедзик); Староста кричав, а далі, видячи, що й баби зачали вторувати Олексі, замовк, сів на бричку і, сплюнувши, велів поганяти на друге село (І. Франко); Йому не можна ні заперечувати, ні потакати, бо він все одно причепиться як не до одного, то до другого (Григорій Тютюнник); Сагайдак почав неквапливо викладати свій план. Гавриленко уважно слухав його, зрідка потакуючи (С. Добровольський); - Людині по-людському слід жити. - Аякже, аякже, - піддакую, щоб не гнівити вже його (М. Коцюбинський); - Н-да! - дакнули колгоспники. - Місточок слід би полагодити (Остап Вишня); Навіть Ходжієв, який у всьому підспівував баєві, змушений був замовкнути (О. Донченко); Остигло Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко). - Пор. схва́лювати.