-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив приспі́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   приспі́вуймо
2 особа приспі́вуй приспі́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа приспі́вуватиму приспі́вуватимемо, приспі́вуватимем
2 особа приспі́вуватимеш приспі́вуватимете
3 особа приспі́вуватиме приспі́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа приспі́вую приспі́вуємо, приспі́вуєм
2 особа приспі́вуєш приспі́вуєте
3 особа приспі́вує приспі́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
приспі́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. приспі́вував приспі́вували
жін. р. приспі́вувала
сер. р. приспі́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
приспі́вуваний
Безособова форма
приспі́вувано
Дієприслівник
приспі́вувавши

Словник синонімів

НАСПІ́ВУВАТИ (співати тихо, напівголосно), ПРИСПІ́ВУВАТИ, МУГИ́КАТИрозм.,КУРНИ́КАТИрозм.,КУРГИ́КАТИдіал. (стиха, невиразно, собі під ніс). Пливе Данько, спокійно похитуючись на верблюді, наспівує (О. Гончар); "Не сама я йду, А ведуть мене..." Приспівуючи, ішов Колісник коридором (Панас Мирний); Іван чаклує коло багаття: то підкидає хмизу, щоб не загасло, то дивиться у вогонь і мугиче якийсь настирливий мотив (П. Колесник); Він порався коло човна та курникав монотонну, як прибій моря, пісню (М. Коцюбинський). - Пор. 1. співа́ти.
ПІДСПІ́ВУВАТИ (співати разом із кимсь неголосно або другим голосом), ПІДТЯГА́ТИ[ПІДТЯ́ГУВАТИ], ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВТОРУВА́ТИ (вести другу партію). - Док.: підспіва́ти, підтягти́[підтягну́ти]. Вечорами дівчата співають веснянок,.. а хлопці не сміють підспівувати, бо це дівоче діло - весну славити (Ю. Яновський); Я в’яжу, Терешко косить та співа. Ну і я, щоб не відстати, - Починаю підтягати (С. Воскрекасенко); Біля багаття ллється упівголоса пісня про бригантину, і підтягують її разом і вихователі, і вихованці (О. Гончар); Бородавкін теж любив співати, але мав дуже різкий голос. Він почав приспівувать й вторувать (І. Нечуй-Левицький).
СПІВА́ТИ (виконувати голосом пісню, якийсь музичний твір); ВИСПІ́ВУВАТИ, РОЗСПІ́ВУВАТИрозм. (співати старанно, довго, натхненно); ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВИВО́ДИТИ (перев. протяжно); КУРГИ́КАТИ, КУРНИ́КАТИ (тихо, невиразно); ЗАЛИВА́ТИСЯ (дзвінко, переливчасто); ГОРЛА́НИТИрозм., ГОРЛА́ТИрозм., ГАРЛИКА́ТИдіал. (голосно й не зовсім уміло); ЛЕБЕДІ́ТИдіал. (звичайно жалібні мелодії). Отам на вулиці під тином Ще молодий кобзар стояв І про невольника співав (Т. Шевченко); Молодь ще довго виспівувала під вербами (Леся Українка); Пісеньку-колисаночку їм співала-лебеділа (А. Крушельницький). - Пор. 1. наспі́вувати.