поцілений 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний поці́лений поці́лена поці́лене поці́лені
родовий поці́леного поці́леної поці́леного поці́лених
давальний поці́леному поці́леній поці́леному поці́леним
знахідний поці́лений, поці́леного поці́лену поці́лене поці́лені, поці́лених
орудний поці́леним поці́леною поці́леним поці́леними
місцевий на/у поці́леному, поці́ленім на/у поці́леній на/у поці́леному, поці́ленім на/у поці́лених