похукати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | поху́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поху́каймо | |
| 2 особа | поху́кай | поху́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поху́каю | поху́каємо, поху́каєм |
| 2 особа | поху́каєш | поху́каєте |
| 3 особа | поху́кає | поху́кають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поху́кав | поху́кали |
| жін.р. | поху́кала | |
| сер.р. | поху́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поху́кавши | ||