поутворювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | поутво́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поутво́рюймо | |
| 2 особа | поутво́рюй | поутво́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поутво́рюю | поутво́рюємо, поутво́рюєм |
| 2 особа | поутво́рюєш | поутво́рюєте |
| 3 особа | поутво́рює | поутво́рюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поутво́рював | поутво́рювали |
| жін.р. | поутво́рювала | |
| сер.р. | поутво́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поутво́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| поутво́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| поутво́рювавши | ||