поскорчуваний 2 значення

-1-
дієприкметник
(від: поскорчувати) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний поско́рчуваний поско́рчувана поско́рчуване поско́рчувані
родовий поско́рчуваного поско́рчуваної поско́рчуваного поско́рчуваних
давальний поско́рчуваному поско́рчуваній поско́рчуваному поско́рчуваним
знахідний поско́рчуваний, поско́рчуваного поско́рчувану поско́рчуване поско́рчувані, поско́рчуваних
орудний поско́рчуваним поско́рчуваною поско́рчуваним поско́рчуваними
місцевий на/у поско́рчуваному, поско́рчуванім на/у поско́рчуваній на/у поско́рчуваному, поско́рчуванім на/у поско́рчуваних
-2-
прикметник
(який скорчився - про багатьох) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний поско́рчуваний поско́рчувана поско́рчуване поско́рчувані
родовий поско́рчуваного поско́рчуваної поско́рчуваного поско́рчуваних
давальний поско́рчуваному поско́рчуваній поско́рчуваному поско́рчуваним
знахідний поско́рчуваний, поско́рчуваного поско́рчувану поско́рчуване поско́рчувані, поско́рчуваних
орудний поско́рчуваним поско́рчуваною поско́рчуваним поско́рчуваними
місцевий на/у поско́рчуваному, поско́рчуванім на/у поско́рчуваній на/у поско́рчуваному, поско́рчуванім на/у поско́рчуваних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний поско́рчуваний поско́рчувана поско́рчуване поско́рчувані
родовий поско́рчуваного поско́рчуваної поско́рчуваного поско́рчуваних
давальний поско́рчуваному поско́рчуваній поско́рчуваному поско́рчуваним
знахідний поско́рчуваний, поско́рчуваного поско́рчувану поско́рчуване поско́рчувані, поско́рчуваних
орудний поско́рчуваним поско́рчуваною поско́рчуваним поско́рчуваними
місцевий на/у поско́рчуваному, поско́рчуванім на/у поско́рчуваній на/у поско́рчуваному, поско́рчуванім на/у поско́рчуваних