порятуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | порятува́тися, порятува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | поряту́ймося, поряту́ймось | |
2 особа | поряту́йся, поряту́йсь | поряту́йтеся, поряту́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | поряту́юся, поряту́юсь | поряту́ємося, поряту́ємось, поряту́ємся |
2 особа | поряту́єшся | поряту́єтеся, поряту́єтесь |
3 особа | поряту́ється | поряту́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | порятува́вся, порятува́всь | порятува́лися, порятува́лись |
жін.р. | порятува́лася, порятува́лась | |
сер.р. | порятува́лося, порятува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
порятува́вшись |