порятований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний порято́ваний порято́вана порято́ване порято́вані
родовий порято́ваного порято́ваної порято́ваного порято́ваних
давальний порято́ваному порято́ваній порято́ваному порято́ваним
знахідний порято́ваний, порято́ваного порято́вану порято́ване порято́вані, порято́ваних
орудний порято́ваним порято́ваною порято́ваним порято́ваними
місцевий на/у порято́ваному, порято́ванім на/у порято́ваній на/у порято́ваному, порято́ванім на/у порято́ваних