поручений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пору́чений пору́чена пору́чене пору́чені
родовий пору́ченого пору́ченої пору́ченого пору́чених
давальний пору́ченому пору́ченій пору́ченому пору́ченим
знахідний пору́чений пору́чену пору́чене пору́чені
орудний пору́ченим пору́ченою пору́ченим пору́ченими
місцевий на/у пору́ченому, пору́ченім на/у пору́ченій на/у пору́ченому, пору́ченім на/у пору́чених