порозтуляти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив порозтуля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   порозтуля́ймо
2 особа порозтуля́й порозтуля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа порозтуля́ю порозтуля́ємо, порозтуля́єм
2 особа порозтуля́єш порозтуля́єте
3 особа порозтуля́є порозтуля́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. порозтуля́в порозтуля́ли
жін.р. порозтуля́ла
сер.р. порозтуля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
порозтуля́вши