-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив попли́нути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   попли́ньмо
2 особа попли́нь попли́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа попли́ну попли́немо, попли́нем
2 особа попли́неш попли́нете
3 особа попли́не попли́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. попли́нув попли́нули
жін.р. попли́нула
сер.р. попли́нуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
попли́нувши

Словник синонімів

II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́[ПЛИВТИ́], ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИрозм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИрозм., ПЕ́РТИСЯрозм. (швидко, навально); НАСУВА́ТИ, НАСУВА́ТИСЯ (звідкись на кого-, що-небудь). - Док.: вальну́ти, повали́ти, повали́тися, посу́нути, посу́нутися, поплисти́[попливти́], попли́нути, потекти́, ри́нути, попе́рти, насу́нути, насу́нутися. Валить, мов тії хвилі, люд од табору (П. Куліш); Така-то збірниця валилась, Енея щоб побити в пух (І. Котляревський); Сунуть лавами селяни, тільки вила мелькотять (В. Сосюра); Отари овець сунуться по степу (І. Нечуй-Левицький); Тихо посувалась юрма з гори в долину (М. Коцюбинський); У присмерку вечора валували великі натовпи (Г. Епік); Мішана юрба пливла до церкви з трьох боків (І. Микитенко); З веселих сіл і селищ давніх все плине люд, мов ручаї (А. Малишко); Юрба текла, текла і раптом стала (Леся Українка); Військо вже і посувало тудою просто у Туреччину (Марко Вовчок); Збори закінчились. Шумливий потік ринув із залу (І. Багмут); Між рядняних наметів і яток пруть валом люди, коні і поліцейські (М. Коцюбинський); Жваве військо шумить-насуває (П. Грабовський); Ти бачив у вікно, як у сутінках насувалися червоні (А. Головко).