понуруватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пону́руватий пону́рувата пону́рувате пону́руваті
родовий пону́руватого пону́руватої пону́руватого пону́руватих
давальний пону́руватому пону́руватій пону́руватому пону́руватим
знахідний пону́руватий, пону́руватого пону́рувату пону́рувате пону́руваті, пону́руватих
орудний пону́руватим пону́руватою пону́руватим пону́руватими
місцевий на/у пону́руватому, пону́руватім на/у пону́руватій на/у пону́руватому, пону́руватім на/у пону́руватих