понасуплюватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | понасу́плюватися, понасу́плюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | понасу́плюймося, понасу́плюймось | |
2 особа | понасу́плюйтеся, понасу́плюйтесь | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | понасу́плюємося, понасу́плюємось, понасу́плюємся | |
2 особа | понасу́плюєтеся, понасу́плюєтесь | |
3 особа | понасу́плюється | понасу́плюються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | понасу́плювався, понасу́плювавсь | понасу́плювалися, понасу́плювались |
жін.р. | понасу́плювалася, понасу́плювалась | |
сер.р. | понасу́плювалося, понасу́плювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
понасу́плювавшись |