поморений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний помо́рений помо́рена помо́рене помо́рені
родовий помо́реного помо́реної помо́реного помо́рених
давальний помо́реному помо́реній помо́реному помо́реним
знахідний помо́рений, помо́реного помо́рену помо́рене помо́рені, помо́рених
орудний помо́реним помо́реною помо́реним помо́реними
місцевий на/у помо́реному, помо́ренім на/у помо́реній на/у помо́реному, помо́ренім на/у помо́рених

Словник синонімів

СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ[ВТО́МЛЕНИЙ], НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Стомлені женці кладуть на лаву й під лаву серпи, торби (С. Васильченко); Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко); Гордій вернувся натомлений додому (Б. Грінченко); Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай (пісня); Іде чумак заморений, Курою покритий (Я. Щоголів); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити (В. Гжицький); Все спить, поморене денною працею (Панас Мирний); Любо впасти на зелену тінь натрудженим і наболілим тілом (М. Рильський); Притомлені косарі потяглися до кущів верболозу (І. Цюпа).