покипятитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | покип’яти́тися, покип’яти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | покип’яті́мося, покип’яті́мось, покип’яті́мся | |
| 2 особа | покип’яти́ся, покип’яти́сь | покип’яті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | покип’ячу́ся, покип’ячу́сь | покип’ятимо́ся, покип’ятимо́сь, покип’яти́мся |
| 2 особа | покип’яти́шся | покип’ятите́ся, покип’ятите́сь |
| 3 особа | покип’яти́ться | покип’ятя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | покип’яти́вся, покип’яти́всь | покип’яти́лися, покип’яти́лись |
| жін.р. | покип’яти́лася, покип’яти́лась | |
| сер.р. | покип’яти́лося, покип’яти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| покип’яти́вшись | ||