пойменувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | пойменува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поймену́ймо | |
| 2 особа | поймену́й | поймену́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поймену́ю | поймену́ємо, поймену́єм |
| 2 особа | поймену́єш | поймену́єте |
| 3 особа | поймену́є | поймену́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пойменува́в | пойменува́ли |
| жін.р. | пойменува́ла | |
| сер.р. | пойменува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поймено́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| поймено́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| пойменува́вши | ||