позурочувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | позуро́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позуро́чуймо | |
| 2 особа | позуро́чуй | позуро́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позуро́чую | позуро́чуємо, позуро́чуєм |
| 2 особа | позуро́чуєш | позуро́чуєте |
| 3 особа | позуро́чує | позуро́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позуро́чував | позуро́чували |
| жін.р. | позуро́чувала | |
| сер.р. | позуро́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позуро́чувавши | ||