позбуджатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | позбуджа́тися, позбуджа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позбуджа́ймося, позбуджа́ймось | |
| 2 особа | позбуджа́йся, позбуджа́йсь | позбуджа́йтеся, позбуджа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позбуджа́юся, позбуджа́юсь | позбуджа́ємося, позбуджа́ємось, позбуджа́ємся |
| 2 особа | позбуджа́єшся | позбуджа́єтеся, позбуджа́єтесь |
| 3 особа | позбуджа́ється | позбуджа́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позбуджа́вся, позбуджа́всь | позбуджа́лися, позбуджа́лись |
| жін.р. | позбуджа́лася, позбуджа́лась | |
| сер.р. | позбуджа́лося, позбуджа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позбуджа́вшись | ||