побунтуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | побунтува́тися, побунтува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | побунту́ймося, побунту́ймось | |
| 2 особа | побунту́йся, побунту́йсь | побунту́йтеся, побунту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | побунту́юся, побунту́юсь | побунту́ємося, побунту́ємось, побунту́ємся |
| 2 особа | побунту́єшся | побунту́єтеся, побунту́єтесь |
| 3 особа | побунту́ється | побунту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | побунтува́вся, побунтува́всь | побунтува́лися, побунтува́лись |
| жін.р. | побунтува́лася, побунтува́лась | |
| сер.р. | побунтува́лося, побунтува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| побунтува́вшись | ||