побруднити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив побрудни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   побрудні́мо, побрудні́м
2 особа побрудни́ побрудні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа побрудню́ побруднимо́, побрудни́м
2 особа побрудни́ш побрудните́
3 особа побрудни́ть побрудня́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. побрудни́в побрудни́ли
жін.р. побрудни́ла
сер.р. побрудни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
побру́днений
Безособова форма
побру́днено
Дієприслівник
побрудни́вши