-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний плиска́тий плиска́та плиска́те плиска́ті
родовий плиска́того плиска́тої плиска́того плиска́тих
давальний плиска́тому плиска́тій плиска́тому плиска́тим
знахідний плиска́тий, плиска́того плиска́ту плиска́те плиска́ті, плиска́тих
орудний плиска́тим плиска́тою плиска́тим плиска́тими
місцевий на/у плиска́тому, плиска́тім на/у плиска́тій на/у плиска́тому, плиска́тім на/у плиска́тих

Словник синонімів

ПЛО́СКИЙ (про тіло, обличчя - позбавлений звичайних округлостей, опуклостей), ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ[ПЛИСКА́ТИЙ], ПЛАСКУВА́ТИЙ, ПЛЕСКУВА́ТИЙ[ПЛИСКУВА́ТИЙ], ПЛЕСКОВА́ТИЙ[ПЛИСКОВА́ТИЙ], ПРИПЛЕ́СКАНИЙ, РОЗПЛЕ́СКАНИЙ (перев. про ніс); РІ́ВНИЙ (про лоб). Наче привид, стоїть перед Івановими очима класний наставник. Висока, плоска, кістлява постать у чорній рясі (П. Колесник); На його пласкому, витертому, мов тарілка, обличчі застигла сонна посмішка (С. Журахович); Сисой Дудов, увесь плескатий, як камбала, підійшов до Єршова (О. Донченко); Вода завирувала навколо його посинілих плескуватих, як дошки, литок (П. Загребельний); Обличчя його було мідно-червоне, плисковате з розкошеними очима й широкими ніздрями (З. Тулуб); Високий такий [чоловік] і приплесканий у фігурі (Є. Кравченко); Ніс у нього був розплесканий, ніздрі ворушились (Є. Гуцало); Мелашка впізнала Лаврінову русяву кучеряву голову, рівний лоб (І. Нечуй-Левицький). - Пор. сплю́щений.
ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості - який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙрозм.,ПОВІ́ЛЬНИЙрозм.; ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ[ПЛИСКА́ТИЙ], ПЛАСКУВА́ТИЙ, ПЛЕСКУВА́ТИЙ[ПЛИСКУВА́ТИЙ][ПЛЕСКОВА́ТИЙ][ПЛИСКОВА́ТИЙ] (який не має помітного схилу). Високі вали доходили за палацом до зелених пологих лук (І. Нечуй-Левицький); Вибрали зручне місце на положистому березі Сирдар’ї, де не було кущів та очерету (З. Тулуб); Хвилясто здіймалися лагідні київські узвишшя, порозрізувані спадистими ярами (П. Загребельний); Хутір Головатого стояв над річкою, трохи вище слободи, на некрутому косогорі (С. Добровольський); Огей пильно дивиться на застиглу воду, на чорну стіну скелі край води і на похилий, глинястий берег (О. Досвітній); Земля біля Хотина похилена до ріки і порізана глибокими ярами, які ближче до Дністра ширшають (О. Маковей); Недовго скакали обидва попутані коники. За третім скоком по згористій площі попадали на мураву (С. Ковалів); Хто боявся коли у Пренесті Чи у Вольсініях, лісом лямованих, Габіях чесних, Чи на покотистих Тібура горах - домів руйнування? (переклад М. Зерова); Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Марко Вовчок); Непривична до пут вода тухольського потока на хвилю притишилася, немов злінивіла, задрімала в плоских своїх берегах (І. Франко); Пласке узгір’я Братського степу уривається глибочезними байраками (Д. Бузько); Опукла й зверху плеската гора, така схожа на військовий шолом, виникла раптом зовсім близько з-за повороту (Ю. Смолич); Через кілька верстов рибалки пристали до берега й позносили мережі, неводи й посуд на плискувату піскувату пересип (І. Нечуй-Левицький); Внизу на плисковатому зеленому березі було розкидане каміння (І. Нечуй-Левицький).
РІ́ВНИЙ (про поверхню - який не має нерівностей, западин і підвищень), ГЛАДКИ́Й, ГЛАДЕ́НЬКИЙпестл.,ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ[ПЛИСКА́ТИЙ], ПЛЕСКУВА́ТИЙ[ПЛИСКУВА́ТИЙ], ПЛЕСКО́ВАТИЙ[ПЛИСКО́ВАТИЙ], ПЛАСКУВА́ТИЙ. Місцевість була нерівна. Вибої, круті пороги чергувалися з рівними площинами (І. Сенченко); Курява стелилась по гладкому, як дзеркало, ставку і купалась у хвилях рожевого світла (М. Коцюбинський); Степанові подумалось, що ці бакаї не дадуть йому задрімати, не те що рівна, гладенька траса (Є. Гуцало); Перед ним невелика зимівля, яких чимало розкидано в нетрях Примор’я. Це темний дерев’яний зруб з плоским земляним дахом, що поріс травою і мохом (О. Довженко); Через якийсь час пароплав завернув на плаский острів з високими рудими кущами (Ю. Мартич); Верх гори рівний, навіть плискуватий (І. Нечуй-Левицький); Внизу.. лежала велика, хоч і низька, плесковата каменюка (Ю. Шовкопляс).
СПЛЮ́ЩЕНИЙ (який має форму чогось притиснутого зверху або стиснутого з боків), ПРИПЛЮ́СНУТИЙ, ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ[ПЛИСКА́ТИЙрідше], ПЛЕСКОВА́ТИЙ[ПЛИСКОВА́ТИЙ], ПЛЕСКУВА́ТИЙ[ПЛИСКУВА́ТИЙ], ПЛАСКУВА́ТИЙ. Журно шуміли колоски, маленькі, сплющені, ніби вимолотив хтось на пні (І. Цюпа); Здавалося, що тут мирні рибалки спокійно ловлять плескату камбалу (О. Донченко); Дівчина прийшла до Росі, стала на плисковатому камені й почала мити ноги (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. пло́ский.