-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив опізни́тися, опізни́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   опізні́мося, опізні́мось, опізні́мся
2 особа опізни́ся, опізни́сь опізні́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа опізню́ся, опізню́сь опізнимо́ся, опізнимо́сь, опізни́мся
2 особа опізни́шся опізните́ся, опізните́сь
3 особа опізни́ться опізня́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. опізни́вся, опізни́всь опізни́лися, опізни́лись
жін.р. опізни́лася, опізни́лась
сер.р. опізни́лося, опізни́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
опізни́вшись

Словник синонімів

ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ (приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба), ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ (трохи). - Док.: запізни́тися, опізни́тися, спізни́тися, припізни́тися. Коли мати запізнювалася з роботи, він завжди кутався в стару батьківську фуфайку, сідав коло Жука під ґанком (В. Кучер); Фірмани нерадо возили дерево, опізнювалися, перевертали в дорозі (І. Франко); Одного разу, коли Денис ішов на роботу, добренько-таки припізнившись, його перестрів Оксен (Григорій Тютюнник).