оперізуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний опері́зуваний опері́зувана опері́зуване опері́зувані
родовий опері́зуваного опері́зуваної опері́зуваного опері́зуваних
давальний опері́зуваному опері́зуваній опері́зуваному опері́зуваним
знахідний опері́зуваний, опері́зуваного опері́зувану опері́зуване опері́зувані, опері́зуваних
орудний опері́зуваним опері́зуваною опері́зуваним опері́зуваними
місцевий на/в опері́зуваному, опері́зуванім на/в опері́зуваній на/в опері́зуваному, опері́зуванім на/в опері́зуваних