омочувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив омо́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   омо́чуймо
2 особа омо́чуй омо́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа омо́чуватиму омо́чуватимемо, омо́чуватимем
2 особа омо́чуватимеш омо́чуватимете
3 особа омо́чуватиме омо́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа омо́чую омо́чуємо, омо́чуєм
2 особа омо́чуєш омо́чуєте
3 особа омо́чує омо́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
омо́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. омо́чував омо́чували
жін. р. омо́чувала
сер. р. омо́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
омо́чуваний
Безособова форма
омо́чувано
Дієприслівник
омо́чувавши