омочуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний омо́чуваний омо́чувана омо́чуване омо́чувані
родовий омо́чуваного омо́чуваної омо́чуваного омо́чуваних
давальний омо́чуваному омо́чуваній омо́чуваному омо́чуваним
знахідний омо́чуваний, омо́чуваного омо́чувану омо́чуване омо́чувані, омо́чуваних
орудний омо́чуваним омо́чуваною омо́чуваним омо́чуваними
місцевий на/в омо́чуваному, омо́чуванім на/в омо́чуваній на/в омо́чуваному, омо́чуванім на/в омо́чуваних