омочити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив омочи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   омочі́мо, омочі́м
2 особа омочи́ омочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа омочу́ омо́чимо, омо́чим
2 особа омо́чиш омо́чите
3 особа омо́чить омо́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. омочи́в омочи́ли
жін.р. омочи́ла
сер.р. омочи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
омо́чений
Безособова форма
омо́чено
Дієприслівник
омочи́вши