-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | омліва́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | омліва́ймо |
2 особа | омліва́й | омліва́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | омліва́тиму | омліва́тимемо, омліва́тимем |
2 особа | омліва́тимеш | омліва́тимете |
3 особа | омліва́тиме | омліва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | омліва́ю | омліва́ємо, омліва́єм |
2 особа | омліва́єш | омліва́єте |
3 особа | омліва́є | омліва́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
омліва́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | омліва́в | омліва́ли |
жін. р. | омліва́ла |
сер. р. | омліва́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
омліва́вши |
Словник синонімів
НЕПРИТО́МНІТИ (впадати в непритомність); МЛІ́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ [ВМЛІВА́ТИ], ОБІМЛІВА́ТИ розм., ОБМИРА́ТИ розм., ОМЛІВА́ТИ рідше (знемагати, слабнути до втрати свідомості, перев. від сильного душевного потрясіння, від фізичної слабості, хвороби). - Док.: знеприто́мніти, зомлі́ти [зімлі́ти], умлі́ти [вмлі́ти], обімлі́ти, обме́рти, омлі́ти. Бахнув постріл, щось ударило по голові, і Федя знепритомнів (М. Трублаїні); Врешті він почув, що мліє. - Стій... не можу... - шепнув він, опускаючись додолу (М. Коцюбинський); Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла, - бачу - зомліває (Марко Вовчок); І що тільки в церкві дяк "Іже" заспіває, Бідна баба у кутку Мало не вмліває (С. Руданський); Слідом за нею вийшли Павло з Катрею, і Оленка мало не обімліла (В. Кучер); Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати, то він.. і плаче, і сам людей лає (Марко Вовчок).