омеблювати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив омеблюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   омеблю́ймо
2 особа омеблю́й омеблю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа омеблю́ю омеблю́ємо, омеблю́єм
2 особа омеблю́єш омеблю́єте
3 особа омеблю́є омеблю́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. омеблюва́в омеблюва́ли
жін.р. омеблюва́ла
сер.р. омеблюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
омебльо́ваний
Безособова форма
омебльо́вано
Дієприслівник
омеблюва́вши