окільцьований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний окільцьо́ваний окільцьо́вана окільцьо́ване окільцьо́вані
родовий окільцьо́ваного окільцьо́ваної окільцьо́ваного окільцьо́ваних
давальний окільцьо́ваному окільцьо́ваній окільцьо́ваному окільцьо́ваним
знахідний окільцьо́ваний, окільцьо́ваного окільцьо́вану окільцьо́ване окільцьо́вані, окільцьо́ваних
орудний окільцьо́ваним окільцьо́ваною окільцьо́ваним окільцьо́ваними
місцевий на/в окільцьо́ваному, окільцьо́ванім на/в окільцьо́ваній на/в окільцьо́ваному, окільцьо́ванім на/в окільцьо́ваних