-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив озо́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   озо́рюймо
2 особа озо́рюй озо́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа озо́рюватиму озо́рюватимемо, озо́рюватимем
2 особа озо́рюватимеш озо́рюватимете
3 особа озо́рюватиме озо́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа озо́рюю озо́рюємо, озо́рюєм
2 особа озо́рюєш озо́рюєте
3 особа озо́рює озо́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
озо́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. озо́рював озо́рювали
жін. р. озо́рювала
сер. р. озо́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
озо́рювавши

Словник синонімів

ОСІНИ́ТИ (про здогад, ідею і т. ін. - раптово з’явитися, виникнути), ОСЯ́ЯТИ[ОСЯ́ТИ], СЯЙНУ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ОЗОРИ́ТИпоет. рідше. - Недок.: осіня́ти, ося́ювати, осява́ти, озо́рювати. - А де ти живеш, Катю? - раптом осінила майора думка, що це дійсно знайома Івана (П. Автомонов); Мозок Нестора осяяла думка, як блискавка землю в непогожу ніч (І. Волошин); Всіх разом осяла одна думка: чорному цареві треба до війська гарних хлопців (М. Коцюбинський); Де вона її [пісню] чула? І не встигла додумати це, як щось уже сяйнуло в пам’яті, боляче вразило в саме серце (О. Гончар); Догадка страшна блиснула [Тихонові] в голові (А. Головко).
I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось - про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ[ВДА́РИТИ]підсил., ОСЯ́ЯТИ[ОСЯ́ТИпідсил. рідше], ОСІЯ́ТИпідсил. уроч., ОЗОРИ́ТИпоет., ОСВІНУ́ТИдіал.,РОЗ’ЯСНИ́ТИдіал.; РОЗІТНУ́ТИ, РОЗСІКТИ́ (раптово або вузькою смугою). - Недок.: осві́тлювати, осві́чувати, освітля́тирідшепросві́тлювати, опромі́нювати, просві́чувати, висві́чувати, висві́тлювати, розсві́чувати, осява́ти, ося́ювати, ударя́ти[вдаря́ти], озо́рювати, роз’ясня́ти[роз’я́снювати], розтина́ти, розсіка́ти. Чиркнув [солдат] сірником, закурив і освітив вогником обличчя Бондаренка (А. Головко); Повівши ліхтариком по палубі, я освітлив лише порожнє місце (Ю. Яновський); Синій місяць химерною грою опромінив узор на вікні (В. Сосюра); Ой, да світи, місяць,.. Ой, та просвіти ж ти Милому дорогу (пісня); Ліхтариком.. Труда висвітлила спочатку важкі черевики (І. Ле); [Путята:] ..Скрипка горить на те, щоб розсвітити темряву, а пожежа на те, щоб знівечити людське добро (Юліан Опільський); Уже не раз пожежа просвітляла Повитий таїною небосхил (Л. Первомайський); Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах (Марко Вовчок); Парк осяяло сонце (В. Гжицький); Огонь осіяв сіни і - диво... перед Чіпкою стояла Галя! (Панас Мирний); Палай, наше вогнище, тепле і рідне..! Ти всюди нам світиш, ти всюди нам видне, Озорюєш нам ти дороги у світ! (В. Бичко); Воно [сонце] осяло й зогріло землю (В. Самійленко); Грім розлігся, залунав, Освінула блискавиця Темінь дику (М. Старицький); Збоку крізь двері світло роз’яснювало середину стодоли (Лесь Мартович); Невдовзі прожектори розітнули темряву в кількох місцях (О. Гончар); І враз каганець тьму горища розсік (І. Нехода).