ознобити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | озноби́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ознобі́мо, ознобі́м | |
2 особа | озноби́ | ознобі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | озноблю́ | ознобимо́, озноби́м |
2 особа | озноби́ш | ознобите́ |
3 особа | озноби́ть | ознобля́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | озноби́в | озноби́ли |
жін.р. | озноби́ла | |
сер.р. | озноби́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
озноби́вши |