-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив озноби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ознобі́мо, ознобі́м
2 особа озноби́ ознобі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа озноблю́ ознобимо́, озноби́м
2 особа озноби́ш ознобите́
3 особа озноби́ть ознобля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. озноби́в озноби́ли
жін.р. озноби́ла
сер.р. озноби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
озноби́вши

Словник синонімів

ЗАСТУДИ́ТИ (застудою спричинити яку-небудь хворобу), ПРОСТУДИ́ТИрідше, ОСТУДИ́ТИ, ОЗНОБИ́ТИдіал., ПЕРЕСТУДИ́ТИдіал.; ПРОТЯГТИ́[ПРОТЯГНУ́ТИ], ПРОДУ́ТИрозм. (протягом, крізним вітром). - Недок.: засту́джувати, просту́джувати, осту́джувати, ознобля́ти, пересту́джувати, протяга́ти[протя́гувати]. Никанор перевернувся, нап’яв на себе кожуха. Йому тягло крижі, мабуть, він застудив їх, бо в обід полежав трохи на вогкій ниві (І. Микитенко); Дівчина в дорозі зіпріла, потім промокла під дрібним, але густим дощем, простудила ноги (Л. Дмитерко); Гаврило молоко возить, чи стане він в багнищі топтатись? Щоб остудить ноги, пороз’їдало щоб, покрутило..? (К. Гордієнко); [Самосад:] А в вас знову флюс... І де це вас знову так продуло?.. (О. Корнійчук).