-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив озло́блювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   озло́блюймо
2 особа озло́блюй озло́блюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа озло́блюватиму озло́блюватимемо, озло́блюватимем
2 особа озло́блюватимеш озло́блюватимете
3 особа озло́блюватиме озло́блюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа озло́блюю озло́блюємо, озло́блюєм
2 особа озло́блюєш озло́блюєте
3 особа озло́блює озло́блюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
озло́блюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. озло́блював озло́блювали
жін. р. озло́блювала
сер. р. озло́блювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
озло́блюваний
Безособова форма
озло́блювано
Дієприслівник
озло́блювавши

Словник синонімів

СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. - Док.: розсе́рдити, осе́рдитирідшерозгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти, угнівити[вгніви́ти]рідшерозізли́ти, обізли́ти, озли́ти, озлоби́ти. А ввечері мій Ярема(От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану (Т. Шевченко); З ким жити, того не гнівити (прислів’я); Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання (Леся Українка); Незрозуміла Гальванескова балаканина дратувала й злостила її (Ю. Смолич); [Одарка:] Йому, бач, співи на думці, а до мене й не забалака!.. Чим я тебе прогнівила?.. (М. Кропивницький). - Пор. 2. дратува́ти, люти́ти.