-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив оздобля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оздобля́ймо
2 особа оздобля́й оздобля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оздобля́тиму оздобля́тимемо, оздобля́тимем
2 особа оздобля́тимеш оздобля́тимете
3 особа оздобля́тиме оздобля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа оздобля́ю оздобля́ємо, оздобля́єм
2 особа оздобля́єш оздобля́єте
3 особа оздобля́є оздобля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
оздобля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. оздобля́в оздобля́ли
жін. р. оздобля́ла
сер. р. оздобля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оздобля́вши

Словник синонімів

ПРИКРАША́ТИ[ПРИКРА́ШУВАТИ] (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо),ОЗДО́БЛЮВАТИ[ОЗДОБЛЯ́ТИ], ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ[ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ], РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ[ВБИРА́ТИ], ПРИБИРА́ТИрозм., ЧЕПУРИ́ТИрозм., ПРИЧЕПУ́РЮВАТИрозм.,ВИЧЕПУ́РЮВАТИрозм., ПРИХОРО́ШУВАТИрозм., ВИКРА́ШУВАТИрозм.,ПРИСТРО́ЮВАТИдіал.;ОФОРМЛЯ́ТИ, ДЕКОРУВА́ТИ книжн., спец., ОБЦЯЦЬКО́ВУВАТИрозм.,ВИЦЯЦЬКО́ВУВАТИрозм., ГАРНІРУВА́ТИрозм. (групою, рядом прикрас - неживі предмети); УКВІ́ТЧУВАТИ[ВКВІ́ТЧУВАТИ], ЗАКВІ́ТЧУВАТИ, КВІТЧА́ТИ, КОСИ́ЧИТИрозм.,ЗАКОСИ́ЧУВАТИрозм.,КЛЕЧА́ТИетн.,ЗАТИКА́ТИ заст.,МАЇ́ТИ діал.,ОБМА́ЮВАТИ діал. (квітами, зеленню; також прикрашати взагалі); ОРНАМЕНТУВА́ТИ (якийсь виріб, свою мову, музичний твір тощо); ПОСМА́ЧУВАТИрозм. (мову, розповідь якимись виразними деталями). - Док.: прикра́си́ти, оздо́бити, приоздо́бити, розцвіти́ти, убра́ти[вбра́ти], прибрати, причепури́ти, ви́чепурити, очепури́тирозм.прихороши́ти, ви́красити, окра́сити, пристро́їти, офо́рмити, декорува́ти, обцяцькува́ти, ви́цяцькувати, гарнірува́ти, уквітча́ти[вквітча́ти], заквітча́ти, закоси́чити, затка́ти, обмаї́ти, орнаментува́ти, посмачити. Данило шанував Авдія за його трудолюбство.. В теремах княжих, у церквах і монастирях він прикрашав стіни і ззовні і всередині (А. Хижняк); Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватися та набілюватися (І. Нечуй-Левицький); Осіннього вечора зібралась комуна пускати млин. Хима оздоблювала червоний куточок (М. Куліш); Кістку отак різьбярева рука оздобляє слонову (переклад М. Зерова); Велів [цар] собі віз золотий зробити, Камінням дорогим його приоздобити (І. Франко); Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (М. Бажан); Братську могилу діти вбирають квітами щовесни (О. Довженко); - Мусите приставити ялинку сьогодні, бо пани ще хотять прибирати її на вечір (М. Коцюбинський); Мати разом із старшими сестрами чепурили хату (А. Дімаров); - От якби ти, небого, стала йому подружжям, - старого б доглянула.., хату б вичепурила (Ганна Барвінок); Трудилися малярі, олійними фарбами прихорошуючи стіни (Н. Рибак); - Такої, брат, хати - світ сходи - другої не найдеш. Підожди, ми її обробимо, візерунками виб’ємо, квітками викрасимо (Панас Мирний); Малювала [Ольга] перед нею щастя материнства,.. пристроювала в найчудовіші квіти своєї уяви (І. Франко); Свого часу Ференц оформляв фойє і більярдний зал цього готелю. Там висіли його картини (О. Гончар); Застеляли [ліжниками] постіль та лави, розвішували їх на дерев’яних жердках, у такий спосіб декоруючи інтер’єр небіленої дерев’яної хати (з журналу); Мати Тетяни хату вибілила, піч вицяцькувала (К. Гордієнко); Безбородько сидів за столом з серветкою на грудях і з виглядом дегустатора гарнірував м’ясо маринованими грибками (Ірина Вільде); Уквітчувати землю - це покликання людини, яка боролася за свободу народу, за вільність своєї землі (з журналу); Весілля, як громи, Перекочують бубни по селах, Гармоністи колоссям Заквітчують друзів веселих (А. Малишко); Франка.. призналася, як її кохає Іван, як квітами квітчав її коси (С. Чорнобривець); Так косичити дівчат ніхто не вмів, як мама (І. Чендей); Мати приносила завжди з лісу березове гілля, клечала ним кімнатку (О. Іваненко); Кладіть, кладіть, косарики, кладіть на покоси, А я буду щонеділі затикати коси (пісня); Життя одному квіттям все маїть, а терням преться до грудей другого (Уляна Кравченко); - Бачите, як чумаки його [віз] орнаментували. Навіть люшню- й ту обійшли. Чудова різьба по дереву (з журналу).
ПРИКРАША́ТИ[ПРИКРА́ШУВАТИ] (додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою, наявністю), ОЗДО́БЛЮВАТИ[ОЗДОБЛЯ́ТИ], ПРИХОРО́ШУВАТИ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ОБА́РВЛЮВАТИ, КРА́СИ́ТИрозм., ЗАКРА́ШУВАТИ[ЗАКРАША́ТИ]розм., РОЗКРА́ШУВАТИрозм.,ОКРАША́ТИрозм.,ЗОЛОТИ́ТИрозм.,ПОЗОЛО́ЧУВАТИрозм. - Док.: прикра́сити, оздо́бити, прихороши́ти, звесели́ти, оба́рвити, закра́си́ти, окрасити, розкра́си́ти, позолоти́ти[позлоти́ти]. Хустина прикрашала її далеко ліпше, чим капелюх (Лесь Мартович); Там, у височині, повільно і велично пливли прозорі хмаринки, прикрашуючи собою увесь безмежний простір (Д. Ткач); - Як зорі оздоблюють ясної ночі небо, як квіти повесні закрашують луги зелені, так дотепні слова прихорошують добрі звичаї та веселу бесіду (переклад М. Лукаша); Він зробить все, щоб тут, на людській крові, Зросли троянди щастя пурпурові - Їх буйний цвіт хай землю звеселя (Л. Забашта); Князь церкви.. знав, як оздобляє панагія І люстро мав насподі (біля врат Оглянути пишноту власних шат) (М. Зеров); Натхнення красило її, прихорошувало щедро, як мати (О. Гончар); Ми знаємо, що місцева говірка, діалект обарвлює ряд видатних творів.. літератури (К. Гордієнко); Як мак у городі всі квітки закрашає, так вона сиділа поміж своїми дівчатами (П. Куліш); Сам ледащо, сам ледащо, Ледачого й батька, Тільки його розкрасило, Що сивая шапка (пісня); Який щасливий усміх окрасив лице збідованої жінки! (Н. Кобринська); Осінь непомітно золотила сади (П. Кочура); Фантазія позолочувала предківські часи (П. Куліш).