озвірений 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний озві́рений озві́рена озві́рене озві́рені
родовий озві́реного озві́реної озві́реного озві́рених
давальний озві́реному озві́реній озві́реному озві́реним
знахідний озві́рений, озві́реного озві́рену озві́рене озві́рені, озві́рених
орудний озві́реним озві́реною озві́реним озві́реними
місцевий на/в озві́реному, озві́ренім на/в озві́реній на/в озві́реному, озві́ренім на/в озві́рених