озвірений 1 значення
-1-
дієприкметник
[розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | озві́рений | озві́рена | озві́рене | озві́рені |
родовий | озві́реного | озві́реної | озві́реного | озві́рених |
давальний | озві́реному | озві́реній | озві́реному | озві́реним |
знахідний | озві́рений, озві́реного | озві́рену | озві́рене | озві́рені, озві́рених |
орудний | озві́реним | озві́реною | озві́реним | озві́реними |
місцевий | на/в озві́реному, озві́ренім | на/в озві́реній | на/в озві́реному, озві́ренім | на/в озві́рених |