озвучити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив озву́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   озву́чмо
2 особа озву́ч озву́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа озву́чу озву́чимо, озву́чим
2 особа озву́чиш озву́чите
3 особа озву́чить озву́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. озву́чив озву́чили
жін.р. озву́чила
сер.р. озву́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
озву́чений
Безособова форма
озву́чено
Дієприслівник
озву́чивши