озброювати 1 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | озбро́ювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | озбро́юймо | |
2 особа | озбро́юй | озбро́юйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | озбро́юватиму | озбро́юватимемо, озбро́юватимем |
2 особа | озбро́юватимеш | озбро́юватимете |
3 особа | озбро́юватиме | озбро́юватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | озбро́юю | озбро́юємо, озбро́юєм |
2 особа | озбро́юєш | озбро́юєте |
3 особа | озбро́ює | озбро́юють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
озбро́юючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | озбро́ював | озбро́ювали |
жін. р. | озбро́ювала | |
сер. р. | озбро́ювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
озбро́юваний | ||
Безособова форма | ||
озбро́ювано | ||
Дієприслівник | ||
озбро́ювавши |
Словник синонімів
Словник антонімів
ОЗБРОЄННЯ | РОЗЗБРОЄННЯ |
Забезпечення зброєю, військовим спорядженням. | Відбирання зброї від кого-н., зменшення зброї в запасах держав. |
Озброєння ~ роззброєння близьке, відкрите, вибіркове, двостороннє, дальше, неминуче, одностороннє, повне; армії, війська, гарнізонів, груп, держав, дивізій, загонів, колоніальних військ, партизанів, повстанців. Значення, організація, підготовка, початок, хід, мета озброєння ~ роззброєння. Вести, готувати, затримувати, організовувати, почати, припинити (знах. в.) озброєння ~ роззброєння. Довести до відома, знати все про озброєння ~ роззброєння. Боротьба за роззброєння ~ за озброєння. | |
Україна погоджується проводити роззброєння, якщо інші, особливо сусідні країни, не вестимуть озброєнь у гонитві за односторонньою... перевагою (З газети). | |
Озброєний ~роззброєний, озброювати ~роззброювати, озброюватися ~роззброюватися |