озаглавлюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив озагла́влюватися, озагла́влюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа озагла́влюватиметься озагла́влюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа озагла́влюється озагла́влюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
озагла́влюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. озагла́влювався, озагла́влювавсь озагла́влювалися, озагла́влювались
жін. р. озагла́влювалася, озагла́влювалась
сер. р. озагла́влювалося, озагла́влювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
озагла́влювавшись