озаглавлювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив озагла́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   озагла́влюймо
2 особа озагла́влюй озагла́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа озагла́влюватиму озагла́влюватимемо, озагла́влюватимем
2 особа озагла́влюватимеш озагла́влюватимете
3 особа озагла́влюватиме озагла́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа озагла́влюю озагла́влюємо, озагла́влюєм
2 особа озагла́влюєш озагла́влюєте
3 особа озагла́влює озагла́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
озагла́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. озагла́влював озагла́влювали
жін. р. озагла́влювала
сер. р. озагла́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
озагла́влюваний
Безособова форма
озагла́влювано
Дієприслівник
озагла́влювавши