-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив одухотворя́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   одухотворя́ймо
2 особа одухотворя́й одухотворя́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа одухотворя́тиму одухотворя́тимемо, одухотворя́тимем
2 особа одухотворя́тимеш одухотворя́тимете
3 особа одухотворя́тиме одухотворя́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа одухотворя́ю одухотворя́ємо, одухотворя́єм
2 особа одухотворя́єш одухотворя́єте
3 особа одухотворя́є одухотворя́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
одухотворя́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. одухотворя́в одухотворя́ли
жін. р. одухотворя́ла
сер. р. одухотворя́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
одухотворя́вши

Словник синонімів

НАДИХА́ТИ[НАДИ́ХУВАТИ]на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИчим і без додатка,ЗАПА́ЛЮВАТИпідсил.,ОКРИЛЯ́ТИ[ОКРИ́ЛЮВАТИ]без додатка, підсил.,ПІДНО́СИТИбез додатка,ОДУХОТВОРЯ́ТИбез додатка, книжн. рідше,ОДУШЕВЛЯ́ТИчим і без додатка, заст.;ЖИВИ́ТИ (викликати душевне піднесення, даючи якісь надії, сприяючи розвиткові кого-, чого-небудь). - Док.: натхну́ти[надихну́ти], насна́жити, запали́ти, окрили́ти, піднести́, одухотвори́ти, одушеви́ти. Читання надихало Лесю, голос її з кожним рядком міцнів, виразнішав (М. Олійник); Листи підбадьорювали її, наснажували новою силою, і дівчина ще з більшою енергією бралась до діла (Д. Ткач); Любов облагороджує і запалює людину на подвиги (О. Довженко); Успіхи на фронті окрилили партизанів (М. Шеремет); Нова хвиля захоплення піднесла народ (Ірина Вільде); Коли б так душу перелити в спів, коли б сею піснею одушевляти люд! (Уляна Кравченко); Море давало натхнення великому художникові, живило його творчість (О. Довженко).
ОДУШЕВЛЯ́ТИ (уявляти що-небудь у вигляді живої істоти, наділяти неживі предмети, сили природи і т. ін. властивостями істоти), ОДУХОТВОРЯ́ТИ, ОЛЮ́ДНЮВАТИ. - Док.: одушеви́ти, одухотвори́ти, олю́днити. Вони [слов’яни] одушевляли природу і наділяли її людськими властивостями (з підручника); Пізнаючи, збагачуючись духовно, людина водночас надає явищу або предмету властивості розумності, ніби проявляє їх через свою свідомість і наділяє осмисленістю, олюднює, прилучає до власного світу (з журналу).