-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | одухотворя́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | одухотворя́ймо |
2 особа | одухотворя́й | одухотворя́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | одухотворя́тиму | одухотворя́тимемо, одухотворя́тимем |
2 особа | одухотворя́тимеш | одухотворя́тимете |
3 особа | одухотворя́тиме | одухотворя́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | одухотворя́ю | одухотворя́ємо, одухотворя́єм |
2 особа | одухотворя́єш | одухотворя́єте |
3 особа | одухотворя́є | одухотворя́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
одухотворя́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | одухотворя́в | одухотворя́ли |
жін. р. | одухотворя́ла |
сер. р. | одухотворя́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
одухотворя́вши |
Словник синонімів
НАДИХА́ТИ [НАДИ́ХУВАТИ] на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ [ОКРИ́ЛЮВАТИ] без додатка, підсил., ПІДНО́СИТИ без додатка, ОДУХОТВОРЯ́ТИ без додатка, книжн. рідше, ОДУШЕВЛЯ́ТИ чим і без додатка, заст.; ЖИВИ́ТИ (викликати душевне піднесення, даючи якісь надії, сприяючи розвиткові кого-, чого-небудь). - Док.: натхну́ти [надихну́ти], насна́жити, запали́ти, окрили́ти, піднести́, одухотвори́ти, одушеви́ти. Читання надихало Лесю, голос її з кожним рядком міцнів, виразнішав (М. Олійник); Листи підбадьорювали її, наснажували новою силою, і дівчина ще з більшою енергією бралась до діла (Д. Ткач); Любов облагороджує і запалює людину на подвиги (О. Довженко); Успіхи на фронті окрилили партизанів (М. Шеремет); Нова хвиля захоплення піднесла народ (Ірина Вільде); Коли б так душу перелити в спів, коли б сею піснею одушевляти люд! (Уляна Кравченко); Море давало натхнення великому художникові, живило його творчість (О. Довженко).
ОДУШЕВЛЯ́ТИ (уявляти що-небудь у вигляді живої істоти, наділяти неживі предмети, сили природи і т. ін. властивостями істоти), ОДУХОТВОРЯ́ТИ, ОЛЮ́ДНЮВАТИ. - Док.: одушеви́ти, одухотвори́ти, олю́днити. Вони [слов’яни] одушевляли природу і наділяли її людськими властивостями (з підручника); Пізнаючи, збагачуючись духовно, людина водночас надає явищу або предмету властивості розумності, ніби проявляє їх через свою свідомість і наділяє осмисленістю, олюднює, прилучає до власного світу (з журналу).