одурманливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний одурма́нливий одурма́нлива одурма́нливе одурма́нливі
родовий одурма́нливого одурма́нливої одурма́нливого одурма́нливих
давальний одурма́нливому одурма́нливій одурма́нливому одурма́нливим
знахідний одурма́нливий одурма́нливу одурма́нливе одурма́нливі
орудний одурма́нливим одурма́нливою одурма́нливим одурма́нливими
місцевий на/в одурма́нливому, одурма́нливім на/в одурма́нливій на/в одурма́нливому, одурма́нливім на/в одурма́нливих

Словник синонімів

ПА́МОРОЧЛИВИЙ (який паморочить), ЗАПА́МОРОЧЛИВИЙ, ОДУРМА́НЛИВИЙ, ОДУРМА́НЮЮЧИЙ, ДУРМА́ННИЙрозм., МОРО́ЧЛИВИЙрозм.Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому (Д. Ткач); У камері стояло важке, запаморочливе повітря (Ю. Збанацький); Степові квіти живуть скромно, спокійно, ощадливо, і їм немає потреби вбивати одні одних своїми одурманливими пахощами, як це роблять їхні родички-лісовички (В. Земляк); Все тут [на ярмарку] зливалося в гарячий, розмірений, одурманюючий гул (О. Гончар); З саду линули дурманні запахи південних квітів (Ю. Смолич); Перед нею мигнула блискавка, а під ногами запалась земля. Глибока, морочлива чорна безодня (М. Коцюбинський).