-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний о́дур  
родовий о́дуру  
давальний о́дуру, о́дурові  
знахідний о́дур  
орудний о́дуром  
місцевий на/в о́дурі, по о́дуру  
кличний о́дуре*  

Словник синонімів

ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯрозм.,ОДУРІ́ННЯрозм.,О́ДУРрозм.,ДУРрозм.,О́БМОРОКзаст.У князя пройшло перше запаморочення, його тіпала мовби лихоманка (П. Загребельний); Батарея стояла в дивному очманінні, немов раптом від кожного кудись і сила, і мова ділися (І. Чендей); До очманіння в голові гуде, лящить (М. Стельмах); На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру.. тріщать цикади (М. Коцюбинський); До дуру всі тоді пили (І. Котляревський); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.. Вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів, що аж обморок його брав (Б. Грінченко). - Пор. неприто́мність.

Словник фразеологізмів

о́дур бере́ (хапа́є) / взяв (ухопи́в) кого, грубо. 1. Хтось не знає, не може вирішити, що йому робити, як діяти. — Отсе [оце] шукаю вже півгодини і не можу в свому числі знайти нічого .. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (І. Франко).

2. Хтось втрачає свідомість, комусь стає погано. Не бачивши ж Рутульців, Турна, Вся кров скипілася зашкурна, І вмиг царицю одур взяв (І. Котляревський).

о́дур бере́ (хапа́є) / взяв (ухопи́в) кого, грубо. 1. Хтось не знає, не може вирішити, що йому робити, як діяти. — Отсе [оце] шукаю вже півгодини і не можу в свому числі знайти нічого .. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (І. Франко).

2. Хтось втрачає свідомість, комусь стає погано. Не бачивши ж Рутульців, Турна, Вся кров скипілася зашкурна, І вмиг царицю одур взяв (І. Котляревський).

о́дур бере́ (хапа́є) / взяв (ухопи́в) кого, грубо. 1. Хтось не знає, не може вирішити, що йому робити, як діяти. — Отсе [оце] шукаю вже півгодини і не можу в свому числі знайти нічого .. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (І. Франко).

2. Хтось втрачає свідомість, комусь стає погано. Не бачивши ж Рутульців, Турна, Вся кров скипілася зашкурна, І вмиг царицю одур взяв (І. Котляревський).

о́дур бере́ (хапа́є) / взяв (ухопи́в) кого, грубо. 1. Хтось не знає, не може вирішити, що йому робити, як діяти. — Отсе [оце] шукаю вже півгодини і не можу в свому числі знайти нічого .. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (І. Франко).

2. Хтось втрачає свідомість, комусь стає погано. Не бачивши ж Рутульців, Турна, Вся кров скипілася зашкурна, І вмиг царицю одур взяв (І. Котляревський).