-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оду́жувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оду́жуймо
2 особа оду́жуй оду́жуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оду́жуватиму оду́жуватимемо, оду́жуватимем
2 особа оду́жуватимеш оду́жуватимете
3 особа оду́жуватиме оду́жуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа оду́жую оду́жуємо, оду́жуєм
2 особа оду́жуєш оду́жуєте
3 особа оду́жує оду́жують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
оду́жуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. оду́жував оду́жували
жін. р. оду́жувала
сер. р. оду́жувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оду́жувавши

Словник синонімів

ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИрозм.,ОЧУ́НЮВАТИрозм., ПРОЧУ́НЮВАТИрозм.,ОКЛИ́ГУВАТИрозм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯфам.,ВОСКРЕСА́ТИжарт. рідко,ОСТЕ́РБУВАТИзаст.;ВИЛІКО́ВУВАТИСЯ (лікуючись, ставати здоровим). - Док.: ви́дужати, оду́жати, попра́витися, опра́витися, ви́чуняти, очу́няти, прочу́няти, відкли́гати, окли́гати, окли́гнути, оздорови́тися, оздорові́тирідшеви́чухатися, воскре́снути, відволо́датисязаст.осте́рбати, осте́рбнути, ви́лікуватися. Мама ще й сьогодні в ліжку, хоч уже видужує (Леся Українка); Через два тижні Соломія почала одужувати (І. Нечуй-Левицький); Думав - от почну поправлятися. А тим часом знову пішло на гірше, вже тиждень не встаю з постелі (М. Коцюбинський); Друга нога .. тепер вже зовсім перестала, а сама я теж досить оправилась (Леся Українка); Усе літо я хворіла, і тілько як почалися жнива - я вичуняла (Панас Мирний); За якийсь тиждень він очуняв, ожив, зліз із печі (С. Журахович); Іван трохи оклигав і почав допомагати вітчимові по господарству (П. Колесник); Я.. занедужав та ще й досі після хвороби як слід не вичухався (Панас Мирний); Під впливом переливання крові хворий на очах воскресає (О. Богомолець); Остап уже одволодався і сидів на призьбі (Ф. Бурлака); Це так як одужувати, дак без ліків швидше остербаєш (Б. Грінченко); Лікування трохи допомогло їй, та вилікуватись цілком їй не пощастило (Л. Смілянський).

Словник антонімів

ЗДОРОВИЙ ХВОРИЙ
Який має здоров’я, стан організму, при якому нормально функціонують всі органи. Який має якусь хворобу, нездоровий, слабий.
Здоровий, а, е ~  хворий, а, е бабуся, вухо, дитя, дерево, дівчина, жінка, дуб, істота, кінь, нога, око, організм, печінка, птиця, рука, серце, тітка, чоловік, шкіра, шлунок, юнак; на вигляд, абсолютно, дуже, досить, зовсім, повністю, практично. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, ставати здоровимхворим. У знач. ім.: Здоровий, а ~  хворий, а - здорова або хвора людина: Перевіряти усіх здорових і хворих.
Перекладати (валити, перекласти, звалювати, звалити) з хворої голови на здорову - перекладати з винного на невинного.
То хворого питають, а здоровий що впіймає, то й змеле [з’їсть] (Народне прислів’я). На порозі з’явилася фельдшериця в білому халаті.- Що вам треба? - Прийміть хворого.- Це ви - хворий? - Ні, я здоровий. Хворий там (О. Гончар).
Здоровенький ~хворенький, здоровшати ~хворіти, здоров’я ~хвороба; здоровий ~слабий, здоров’я ~недуга, одужувати ~занедужати