одстрочувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | одстро́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | одстро́чуймо | |
2 особа | одстро́чуй | одстро́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одстро́чуватиму | одстро́чуватимемо, одстро́чуватимем |
2 особа | одстро́чуватимеш | одстро́чуватимете |
3 особа | одстро́чуватиме | одстро́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | одстро́чую | одстро́чуємо, одстро́чуєм |
2 особа | одстро́чуєш | одстро́чуєте |
3 особа | одстро́чує | одстро́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
одстро́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | одстро́чував | одстро́чували |
жін. р. | одстро́чувала | |
сер. р. | одстро́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
одстро́чуваний | ||
Безособова форма | ||
одстро́чувано | ||
Дієприслівник | ||
одстро́чувавши |